Посмішка Моцарта

Відень без музики – як скрипка без струн. Ще двісті років тому Моцарт поспішав цими вулицями, наспівуючи щось настільки складне, що перехожі озиралися: «Знову той Вольфганг щось вигадав». Гайдн зітхав і лагідно журився, що спокійної старості йому не світить. А Бетховен уперто дивився в далечінь, переконаний, що справжня музика ще попереду. Місто й сьогодні живе у цьому ритмі. Скрипалі на розі грають менуети, у вікнах будинків чутно переливи роялів, і навіть трамваї, здається, рухаються в такт симфоніям. Відень не дозволяє залишатися байдужим. Тут або захоплюєшся музикою, або починаєш нервово постукувати ногою в такт, навіть якщо ще хвилину тому вважали себе людиною далекою від мистецтва. І саме тут посмішка стає неминучою. Вона з’являється сама – чи то від весняного сонця, чи то від думки, що генії теж колись плутали вулиці й запізнювалися на власні концерти. І якщо так, то хіба є привід хвилюватися про щось інше? Програма концерту: Вольфґанґ Амадей Моцарт: - Serenate №13 in G «Eine kleine Nachtmusik» - «Dalla sua pace», арія Дона Оттавіо з опери «Дон Жуан» - «Un aura amorosa», арія Феррандо з опери «Так чинять усі жінки» - «Ridente la calma» - «Komm, liebe Zither» - «An Chloe» - Людвіґ ван Бетховен — Сім варіацій на тему Моцарта з опери «Чарівна флейта» для віолончелі та фортепіано - Людвіґ ван Бетховен — «Fur Elise» багатель ля мінор ор. 59 - Йозеф Гайдн — Тріо №39 соль мажор для скрипки, віолончелі та фортепіано

• Коли:
  п’ятниця 04.04.2025, початок о 18:00
• Локація:
  "Хлібня" (Софія Київська)
• У програмі:
  Гайдн, Моцарт, Бетховен
• Виконавці:
  Іван Кучер /віолончель/ Тетяна Войтех /фортепіано/ Сергій Андрощук /тенор/ Назарій Пилатюк /скрипка/
• Тривалість:
  1 година 20 хвилин